Оральна моторика має важливе значення для усного мовлення. Велика та дрібна моторика також відіграють особливу роль у розвитку мовлення.

Кожен руховий досвід підтримує зв'язки між нервовими клітинами (утворення так званих синапсів) і впливає на здатність дитини до навчання. Мовний супровід цих рухових послідовностей підтримує зв'язок між нервовими клітинами, з одного боку, і мовний розвиток дитини, з іншого

Когнітивний розвиток стосується здатності дітей мислити та їхніх знань про світ. Можна спостерігати різні форми когнітивної активності. Наприклад, в іграх "якби" предмети використовуються символічно для відповідної гри (палиця - це дриль) або досвід обробляється в рольових іграх. Когнітивному розвитку сприяє яскраво виражена та інтенсивна взаємодія між дитиною, відповідним вихователем і навколишнім середовищем. Взаємодія між вихователем і дитиною, а також "навчання через відкриття" за допомогою всіх органів чуття вважаються перспективними для когнітивного та мовного розвитку дитини

За допомогою соціально-емоційного розвитку діти вчаться, наприклад, спілкуватися з іншими або регулювати власні емоції (почуття). Емоційна компетентність складається зі сфер навичок, які розвиваються паралельно і впливають одна на одну: Емоційне вираження (невербальне та вербальне), емоційні знання (особливо знання про тригери певних емоцій у себе та інших) та регуляція емоцій (внутрішні та зовнішні стратегії роботи з емоціями). Соціальна компетентність - це набір навичок і установок, які узгоджують індивідуальну поведінку з орієнтацією на колективні дії. У керованих іграх та індивідуальних ігрових фазах діти дізнаються про власну поведінку та поведінку інших людей, а також про те, як вони ставляться один до одного. На цьому етапі дорослий виступає в ролі моделі соціального навчання.

Зв'язок і взаємозалежність різних сфер розвитку чітко показує, що мовну освіту та мовну підтримку не можна розглядати ізольовано

Наукові висновки та практичний досвід останніх років свідчать, що саме систематична мовна освіта, інтегрована в повсякденне життя, сприяє мовному розвитку дітей. Мовно-стимулююче середовище в повсякденному навчанні надає для цього багато можливостей.

Мовна освіта, інтегрована в повсякденне життя, означає всебічну підтримку мовного розвитку всіх дітей через мовно усвідомлену та стимулюючу організацію повсякденної освітньої діяльності. Інтегрована в повсякденне життя мовна освіта характеризується тим, що вона вбудована в різні види діяльності і формує весь день. Замість заздалегідь визначених матеріалів і встановленого часу (як у цілеспрямованому мовному розвитку) у повсякденному інтегрованому мовному розвитку використовуються повсякденні ситуації для стимулювання процесів розвитку

З одного боку, стимулююче навчальне середовище має вирішальне значення для успішної повсякденної інтегрованої мовної освіти та підтримки. З іншого боку, важливо розпізнавати і використовувати можливості для взаємодії, мотивувати дітей до участі в діалогах, самостійних доповідях і спільних бесідах, наприклад, і підтримувати їх у цьому. Це включає різні форми розповіді, такі як звіти про досвід, фантастичні історії, спостереження за книжками з картинками, а також повсякденні рутинні ситуації, такі як прийом їжі, особиста гігієна, час забирання та відбирання дітей, а також ігрові ситуації під наглядом та вільні ігри.

Важливо, щоб вивчення мови та мовна освіта супроводжувалися делікатною роботою над взаємовідносинами і щоб вербальні та невербальні лінгвістичні засоби спілкування визнавалися в рівній мірі. Часто дітям легше знайти доступ до мови на початковому етапі через спільну діяльність, в якій можна використовувати мову тіла та спілкування за допомогою жестів і міміки.

Мовна система складається з різних одиниць, таких як речення, слова (лексеми), граматичні форми (морфеми) та звуки мови (фонеми). Ці одиниці можуть комбінуватися в мовному спілкуванні, утворюючи нескінченну кількість висловлювань. Під час вивчення мови дитина набуває здатності розуміти і висловлювати ці різні одиниці. У цьому процесі вона проходить через різні паралельні сфери мовного розвитку, які допомагають їй набути цієї навички

Фонетико-фонологічний розвиток мови

Ця сфера включає мовленнєві рухи, дихання і вокалізацію (фонетичний) та слух/розрізнення звуків, а також правила, згідно з якими звуки поєднуються у слова (фонологічний).

Семантико-лексичний розвиток мови

Ця сфера включає словниковий запас і розуміння мови. Слова не мали б сенсу, якби не мали значення, яке поділяють партнери по діалогу. Слова можна використовувати для представлення речей або створення ідей

Морфолого-синтаксичний розвиток мови

Здатність поєднувати слова в речення (синтаксис) і відмінювати слова (морфологія) дозволяє нам виражати відносини і складні факти. Кожна мова має свої граматичні правила

Прагматично-комунікативний розвиток мови

Найважливішою функцією мови є спілкування з іншими людьми. Ми використовуємо мову як засіб передачі думок, почуттів, досвіду тощо. Прагматично-комунікативний розвиток мови включає, наприклад, розуміння тексту, розповідь та спілкування один з одним

У грі та діалозі з дітьми так звані техніки моделювання підтримують взаємодію між дорослим і дитиною. Наступні ілюстрації пояснюють деякі приклади поведінки, що сприяє розвитку мовлення:

Які мовостимулюючі ситуації ви створюєте у вашій освітній програмі, в яких діти можуть, наприклад, розповісти про свій досвід?

Якою мірою ви пропонуєте дітям ігри, вільні та керовані види діяльності, які враховують усі сфери розвитку, пов'язані з мовленнєвим розвитком?

Як ви включаєте вербальні та невербальні мовні комунікативні засоби вираження дітей у ваші заняття?

Які методи моделювання ви використовуєте для підтримки мовного розвитку дітей?

Яким чином кімнати у вашій освітній програмі розроблені для стимулювання мовного розвитку дітей?

Звіти сімей про їхній досвід втечі

Виклик, який не можна недооцінювати, - це розповідь про досвід, який сім'ї пережили під час втечі. У ці моменти педагоги стикаються з ситуацією, коли їм доводиться відповідати сім'ям у вдячній манері, але водночас не виходити за межі власної емоційної стійкості. Кілька уривків з інтерв'ю з педагогічними працівниками, які працюють з сім'ями, що мають досвід біженців, покликані проілюструвати це тут:

"Так, вони хотіли розповісти нам, як вони сюди потрапили, що вони пережили [...]".

"Так, вони хотіли розповісти нам, як вони сюди потрапили, що вони пережили [...]"

"У них є чотири-п'ять сімей, які так чи інакше розповідають їм про катастрофи, я не можу назвати це по-іншому, тобто дійсно щось дуже погане, і тоді ти можеш знову перевести подих, тому що ти можеш знову отримати позитив від інших сімей, але тут, у цьому стовідсотковому досвіді біженців, це складно".

"Я продовжую усвідомлювати: треба бути обережним із близькістю та відстанню. [...] У мене також були ситуації, коли сім'ю депортували, наприклад, і це було справді жахливо для мене [...]."

"Тож ми не можемо увібрати в себе все, що пережили батьки тут, це неможливо, ми повинні були сказати в першу чергу: "Ні, це не працює, ми не можемо", тому що це не було чимось, що ви просто почули так швидко, а потім, коли ви бачите дітей і бачите сім'ї, і отримуєте картину цього, це не можливо. Ви не можете цього зробити"

"Здорова психічна гігієна, я б сказала. Просто тому, що ви також переживаєте речі, особливо з людьми, які пережили політ, які не відчутні для нас, які також не можна собі уявити [...] і ви сидите там і повинні спочатку проковтнути, і просто потрібно (...), так, потім необхідна дистанція. І я думаю, що це те, що є досить складним"

Психічна гігієна може допомогти педагогічним працівникам впоратися з цим стресом і подолати його.

Аудіофайл - Психічна гігієна

Сім'ї в особливих обставинах, наприклад, ті, що пережили втечу, зазвичай стикаються з численними проблемами. Це може бути поточна процедура надання притулку, пошук житла, спілкування з владою, вивчення німецької мови, пошук місця в дитячому садку, хвороби, спричинені життєвими обставинами, смерть родичів у зоні бойових дій або під час втечі, діти з проблемами психічного здоров'я тощо. Педагогічні працівники не завжди в змозі впоратися з усім і надати консультацію в кожній ситуації. Кілька уривків з інтерв'ю з працівниками освітніх програм для сімей в особливих обставинах покликані дати уявлення про ситуацію на місцях:

"Однак сім'ї... у них багато проблем. І мені доводиться відсторонитися і сказати: так, я б хотіла вам зараз допомогти, але вам дійсно потрібно звернутися до когось іншого. А потім знову так: добре, треба йти до когось іншого... він може навіть не розмовляти арабською. Так, і це для них більша перешкода"

"Ну, вони завжди під загрозою депортації. [Так, тому що дуже багато невизначеності. Де я зараз опинюся? Чи доведеться повертатися назад? Це також змінилося. Тому що сирійські сім'ї, іракські та афганські сім'ї тепер часто приїжджають у квартири, якщо вони мають право залишитися тут. Це також було одним з аспектів проекту, що спочатку потрібно розібратися з усіма історіями статусу в законодавстві про притулок. Для нас це було абсолютно новим. Це була абсолютно нова територія"

"Так, так, ми не робили цього раніше, і для нашої команди також було дуже складно мати справу з такими речами і мати справу з усіма цими статусами, законодавством про притулок, толерантністю. Хто зараз має право на місце в дитячому садку? Так, кожен, хто тут знаходиться. Але питання в тому, з яким правом на перебування. І це завжди. Змиритися з цим. Класифікувати це. Ті, хто приїхав у квартири, вже мають перспективу залишитися тут, у місті, і хочуть цього. Так, але. Це теж було великою перешкодою на початку. Розуміння цього. А також юридичні та судові аспекти, які стоять за цим"

Під час роботи з сім'ями, які пережили втечу, може бути корисно заручитися підтримкою фахівців інших професій, щоб мати змогу швидко і легко перенаправити сім'ї. Це знімає частину навантаження з педагогічного персоналу і часто пропонує сім'ям більш адаптовані послуги з консультування та підтримки.

Результати оцінки мостових проектів показують, що стосовно психосоціального стресу дітей з досвідом біженців, 3 з 4 дітей демонструють поведінку, яка може свідчити про підвищений психологічний стрес (наприклад, тривожність або проблеми з увагою). Однак не було виявлено жодних ознак посттравматичного стресового розладу. Загалом, дітям слід приділяти особливу увагу з боку педагогічного персоналу, щоб допомогти їм пережити те, що вони пережили. У розділі "Розпізнавання та подолання поведінкових відхилень" ви знайдете детальну інформацію про емоційний стрес у дітей, про те, як можна класифікувати поведінкові відхилення, а також про те, коли дітей і сім'ї слід направляти до консультативних центрів

Освітяни, які працюють з дітьми та сім'ями з досвідом біженців, вважають мовний бар'єр між ними та їхніми батьками однією з головних проблем:

"Звичайно, іноді існує ще й мовний бар'єр, тому що з вами може не бути нікого, хто міг би перекласти цю пропозицію чи лист, або немає нікого під рукою, хто міг би перекласти. Іноді це просто листи, які не розуміють належним чином через мову. Це також часто викликає труднощі"

"Тож найбільшою проблемою, якби не було моїх федеральних волонтерів, була б мова. Це... Це насправді найбільший бар'єр, особливо коли мами вперше приходять на групу для батьків і дітей без свого партнера, який розмовляє німецькою. Це велика прогалина"

Зустрічі з батьками, тим не менш, слід якомога більше використовувати для налагодження стосунків, а також для обміну інформацією з батьками, наприклад, про процеси освітньої роботи або розвиток дітей.

Визначення ролей та організована співпраця на всіх рівнях може допомогти педагогічному персоналу подолати вищезгадані виклики.

Роз'яснення ролей

Першим кроком є з'ясування ролі педагогічних працівників у їхній повсякденній роботі. Координатор освітніх послуг для сімей з досвідом біженців формулює це наступним чином:

"Ви не можете робити все. Але часто їх не змушують, а вони автоматично беруть на себе цю роль, тому що батьки дуже довіряють місцевим жінкам. І це вже більше моя робота - просто сказати: "Гаразд, які у вас є завдання? Що ви можете зробити? А чого не варто робити, тобто чи хотіли б ви це робити і так далі. І ви також повинні навчитися час від часу виокремлювати себе. Цей випадок був цікавий тим, що вони одразу зрозуміли, що було б добре, якби в якийсь момент ми могли сказати: "Ось ваш адвокат, ось консультаційний центр, є також служба арабської мови. Ми можемо надати вам інформацію, але ми не можемо супроводжувати вас усюди. Є межі того, що ми можемо зробити"

Таке роз'яснення ролей слід прояснити з працівниками до того, як вони почнуть працювати, і регулярно переглядати. Для цього можна скласти посадову інструкцію.

Питання для роздумів

• Яку роль відіграють працівники в рамках освітньої програми?
• Яку роль працівники бачать для себе у виконанні своєї педагогічної діяльності?
• Які очікування покладають на персонал сім'ї в освітніх програмах?
• Яким чином можна посилити роль працівників у виконанні їхніх обов'язків?
• Як можна підтримати їх у дотриманні меж їхньої ролі?

Регулярний всеохоплюючий обмін один з одним

Залежно від фокусу або кількості освітніх програм, спільні зустрічі персоналу відбуваються більш-менш регулярно. За певних обставин викладачі працюють у різний час на різних програмах і або не бачать один одного взагалі, або, можливо, лише під час передачі програм. Деякі працівники, які працюють на різних програмах, ніколи раніше не бачили і не зустрічалися один з одним. Для того, щоб педагогічні працівники могли ділитися один з одним своїм досвідом і проблемами, варто організовувати регулярні спільні сесії обміну досвідом або групові зустрічі. Обмін спільним досвідом може, наприклад, зміцнити працівників у тому сенсі, що вони не залишаються "наодинці" з проблемами, з якими стикаються. Вони також можуть разом знайти можливі рішення, які допоможуть їм подолати ці виклики. Для того, щоб організувати ці групові зустрічі ефективно та результативно, варто заздалегідь визначити тему для кожної зустрічі, щоб можна було заздалегідь розглянути питання, запити або варіанти підтримки.

Може також бути корисним запросити на ці зустрічі зовнішніх експертів з інших професій, які можуть надати консультації з різних питань.

Доцільно також запросити зовнішніх експертів з інших професій

Питання для роздумів

• Чи мають працівники потребу в зустрічах для обміну досвідом? Який може бути відповідний ритм для цих зустрічей обміну досвідом і де вони можуть відбуватися?
• З якими викликами стикаються педагогічні працівники у своїй освітній практиці?
• Які можливості знають працівники, щоб підтримати сім'ї або опрацювати власний досвід?
• Які члени персоналу не зустрічаються один з одним у процесі своєї роботи?
• Якою мірою ці зустрічі для обміну досвідом можуть бути винагороджені (наприклад, у випадку з позаштатними працівниками)?
• Які можливості існують для того, щоб заздалегідь закріпити ці зустрічі обміну досвідом як невід'ємну частину діяльності?
• Яких зовнішніх фахівців інших професій можна запрошувати на ці зустрічі (відповідно до викликів)?

Яких зовнішніх фахівців інших професій можна запросити на ці зустрічі (відповідно до викликів)?